Ченцови Галина й Валентина, Таргоня Ольга

Сестри Галина й Валентина Ченцови проживали в м. Старокостянтинів на Хмельниччині. Винаймали квартиру в єврейської сім’ї Гладштейнів.

У липні 1941 р. містечко окупували нацистські війська. Галину, вчительку німецької мови, взяли на роботу перекладачкою до місцевої управи. Швидко зорієнтувавшись, жінка почала використовувати свою посаду для порятунку євреїв. Потай забирала з роботи бланки, підробляла документи, передавала своїм єврейським друзям і тим, кого переслідували нацисти.

Навесні 1942 р. Галина й Валентина розшукати в гетто Хаю Гладштейн. Господиня будинку розповіла, що нацисти вбили її чоловіка та сина і благала сестер урятувати доньку Поліну та трирічну кузину Шейндлу, батьків якої теж було страчено. Наприкінці травня, саме напередодні масштабної акції зі знищення євреїв у місцевому гетто, Галині й Валентині вдалося вивести дівчаток.

Через кілька тижнів сестри переправили Поліну з фальшивими документами до своєї подруги Ольги Таргоні в м. Шепетівка. Упродовж року дівчинка проживала з нею. Усім знайомим жінка казала, що то її племінниця. А маленьку Шейндлу, яка відтоді звалася Любою, сестри Ченцови залишили в себе, пояснивши сусідам, що знайшли покинуту дитину на залізничній станції. Невдовзі Галині вдалось офіційно зареєструвати дівчинку як свою доньку. Після війни Поліну забрали родичі.

Галина померла в 1946 р. Її сестру Валентину звинуватили в антирадянській діяльності й співпраці з нацистами. У тюрмі НКВД жінка здійснила спробу самогубства, але вижила. Її засудили на 10 років ГУЛАГу, покарання відбувала в Сибіру. Звільнили в 1954 р. Реабілітована в 1985 р.

У 1994 р. Яд Вашем визнав Галину й Валентину Ченцових та Ольгу Коломієць (Таргоню) Праведниками народів світу.